Анальна тріщина

Чи відчували Ви біль в задньому проході під час дефекації? Чи доводилося Вам чути про таке захворювання, як анальна тріщина? Наявність аноректальних кровотеч часто наштовхує на помилковий діагноз геморою, а насправді кровотечі нерідко пов’язані з анальними тріщинами.

 У цій статті будуть розглянуті медичні аспекти анальної тріщини, які базуються на Рекомендаціях Американського товариства колопроктологів,

 інформації клініки Mayo, USA  і власному багаторічному досвіді.

 Анальна тріщина – це розрив тканини, яка вистилає анальний канал, внаслідок травматизації, наприклад, при проходженні твердого калу. Наявність анальної тріщини викликає гострий біль під час дефекації, часто супроводжується виділенням невеликої кількості крові, яку помітно на туалетному папері або на поверхні калових мас. Анальні тріщини – досить поширене явище, крім того,  вони легко стають хронічними, адже після першого розриву випорожнення повторно травматизують уражену ділянку. М’яз сфінктера під тріщиною спазмується, розширюючи краї розриву. Біль та спазм утворюють порочне коло, уповільнюють загоєння і сприяють подальшому пошкодженню тканини.

 Ознаки та симптоми анальної тріщини включають:

  •  Біль під час випорожнення, іноді напрочуд сильний;
  •  Біль після випорожнення тривалістю до декількох годин;
  •  Яскраво-червона кров на поверхні калу або туалетного паперу після випорожнення;
  •  Видима тріщина на шкірі навколо заднього проходу;
  •  Маленька припухлість або складки шкіри біля анальної тріщини.

 Причини появи анальної тріщини поділяють на  такі, що часто зустрічаються і порівняно рідкісні.

Розповсюджені причини:

  •  Проходження по анальному каналу твердого за консистенцією калу;
  •  Закреп і надмірне натужування під час дефекації;
  •  Хронічна діарея;
  •  Анальний секс;

 Менш часті причини анальних тріщин включають:

  •  Хвороба Крона або інші запальні захворювання кишечника;
  •  Рак прямої кишки;
  •  ВІЛ, туберкульоз, сифіліс.

 Фактори, які підвищують ризик розвитку анальної тріщини, частково повторюють перераховані вище причини і включають:

  •  Закреп. Надмірне натужування під час випорожнення і проходження твердого за консистенцією калу збільшують ризик розриву тканин.
  •  Пологи. Анальні тріщини більш поширені у жінок, які нещодавно народили дитину;
  •  Хвороба Крона. Це захворювання викликає хронічне запалення кишечника, яке сприяє уразливості тканини, що вистилає анальний канал.
  •  Анальний секс;
  •  Вік. Анальні тріщини виникають в будь-якому віці, але більш поширені серед немовлят і дорослих людей середнього віку.

Діагностика анальної тріщини

Проктолог розпитає про Ваші скарги і проведе фізикальний огляд, який являє собою безболісну перевірку стану анальної ділянки. Часто розрив видно при огляді. У більшості випадків, звичайного огляду цілком достатньо для постановки діагнозу анальної тріщини, проте кваліфікований фахівець завжди виконує також огляд аноскопом та, за показаннями, ректоскопом, щоб пересвідчитись у відсутності інших захворювань прямої кишки.

Гостра анальна тріщина виглядає як свіжий розрив, схожий на поріз. Хронічна анальна тріщина характеризується більш глибоким ушкодженням і часто оточена щільними рубцевими розростаннями або має запальний, так званий “сторожовий” бугирець на верхівці. Тріщину вважають хронічною, якщо захворювання триває більше восьми тижнів.

Розташування анальної тріщини часто пояснює причину її виникнення. Зазвичай, анальні тріщини виникають по центру передньої або задньої півкружності анального каналу. Тому тріщина, що розміщена на бічних стінках анального каналу, ймовірно може бути симптомом іншого порушення, наприклад, хвороби Крона.

Для виключення іншої патології кишечника ваш проктолог виконує подальші дослідження:

  • Аноскопія зазвичай є обов’язковою частиною рутинного проктологічного огляду. Аноскоп – трубчастий пристрій, що вводиться в задній прохід, за допомогою якого Вашому лікарю вдається оглянути пряму кишку і задній прохід.
  • Ректороманоскопія. Лікар вводить довший, порівняно з аноскопом, трубчастий пристрій в нижню частину Вашої товстої кишки. Це обстеження дозволяє оглянути всі відділи прямої кишки та навіть нижню частину сигмоподібної кишки. Процедура може бути неприємною для пацієнта, проте безболісною.
  • Колоноскопія. Для проведення цього дослідження потрібен лікар-ендоскопіст. Метод полягає у огляді всіх ділянок товстого кишечника за допомогою тонкої гнучкої трубки з відеокамерою. Проктолог запропонує Вам це обстеження, якщо у Вас є фактори ризику розвитку колоректального раку, Вам більше 45 років, і Ви не проходили колоноскопію протягом останніх 5 років.

Майже половина пацієнтів з гострою анальною тріщиною може позбавитись від симптомів за допомогою консервативного лікування:

  • Гігієна перианальної ділянки щоразу після випорожнення та перед сном;
  • Додавання харчових волокон до раціону та достатнє вживання рідини з метою забезпечення регулярного стулу м’якої консистенції;
  • Використання місцевих анестетиків або топічних стероїдів в свічках.

 Анальні тріщини гояться протягом декількох тижнів, за умови дотримання заходів, що забезпечують м’яку консистенцію калу. Тому особливо важливо переглянути свій раціон, починаючи зі збільшення прийому рідини і добавок харчових волокон.

Якщо симптоматика зберігається або стан погіршується, Ви потребуєте подальшого лікування.

Загальноприйнятою є думка, що хронічна анальна тріщина є результатом неефективного місцевого кровообігу, у зв’язку з гіпертонусом анального сфінктера. Саме тому лікування хронічної анальної тріщини спрямовано на зниження тонусу анального сфінктера в спокої, що має забезпечити адекватний притік крові і сприяти загоєнню рани.

 Консервативне лікування

 Ваш лікар може рекомендувати використання таких препаратів:

  • Ніфедипін для місцевого застосування (мазь), щоб розслабити анальний сфінктер і так сприяти притоку крові до тріщини, а отже її загоєнню. Препарати з ніфедипіном та нітрогліцерином є одним з основних методів лікування. Побічні ефекти включають головний біль різного ступеня вираженості, про появу головного болю слід повідомити вашого лікаря.
  • Креми чи свічки з місцевими анестетиками, такі як лідокаїн, корисні для полегшення болю;
  • Креми або суппозиторії з кортикостероїдами місцевої дії допомагають усунути запалення та сприяють загоєнню.
  • Тип A ботулотоксину (Ботокс) – ін’єкція препарату паралізує анальний сфінктер і усуває патологічний спазм.

Хірургічне втручання

 Якщо Ви маєте стійку до консервативних методів лікування хронічну анальну тріщину, або перебіг захворювання супроводжується вираженими та виснажливими симптомами, Ваш лікар в місті Київ проведе операцію.

Для хірургічного лікування хронічної анальної тріщини виконують висічення тріщини в межах здорових тканин та операцію під назвою бічна внутрішня сфінктеротомія (LIS – lateral internal sphincterotomy), яка полягає у розсіченні невеликої порції анального сфінктера з метою зменшення спазму, больового синдрому і сприяння загоєнню. Відкритий і закритий методи бічної внутрішньої сфінктеротомії характеризуються подібними результатами, тому один з методів операції буде обраний після консультації з Вашим проктологом.

Дослідження показують, що для хронічної анальної тріщини хірургічне втручання є набагато ефективнішим, ніж медикаментозне лікування і таким чином певним пацієнтам пропонується операція без попереднього курсу прийому препаратів (згідно з рекомендаціями Американського товариства колопроктологів)

 Тільки лікар допоможе обрати метод лікування анальної тріщини, який підійде саме Вам, докладно поінформує про специфіку діагностики і лікування, складе план Вашого лікування.